Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (6)Реферативна база даних (7)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Лаптєва О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
1.

Коршиков І. І. 
Цитогенетичні аномалії в клітинах проростків Pinus pallasiana D. Don. (Pinaceae) із залізорудного відвалу Криворіжжя [Електронний ресурс] / І. І. Коршиков, О. В. Лаптєва // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 5. - С. 683-688. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_5_21
Изучен спектр патологий митоза и хромосомных аберраций в клетках корневой меристемы проростков Pinus pallasiana D. Don из дендрария Криворожского ботанического сада НАН Украины и насаждений на железорудном отвале. Общий уровень цитогенетических нарушений составил: 2,92 % - деревья из дендрария; 7,09 % - деревья на отвале, достигшие репродуктивно активного возраста (30 - 35 лет), 5,63 % - молодые деревья на отвале, вступающие в репродуктивную фазу развития (7 - 12 лет). В клетках корешков проростков из дендрария преобладали патологии митоза, а у семян растений того же возраста с отвала доминировали аномалии в морфоструктуре хромосом. P. pallasiana вполне пригодный вид для цитогенетического мониторинга загрязненности среды в этом промышленном регионе степной зоны Украины.
Попередній перегляд:   Завантажити - 174.52 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Коршиков І. І. 
Зміни кількісно-розмірних характеристик ядерець та ядер у клітинах насіння Pinus pallasiana D. Don (заповідні й антропогенно змінені території степової зони України) [Електронний ресурс] / І. І. Коршиков, О. В. Лаптєва, Ю. О. Ткачова // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 6. - С. 805-812. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_6_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 396.888 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Федоровський В. Д. 
Видовий склад та життєвий стан деревно-чагарникової рослинності парків та скверів м. Кривий Ріг [Електронний ресурс] / В. Д. Федоровський, Н. С. Терлига, Ю. С. Юхименко, О. В. Данильчук, Н. М. Данильчук, О. В. Лаптєва // Інтродукція рослин. - 2013. - № 3. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2013_3_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 154.265 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Терлига Н. С. 
Ботаніко-географічний аналіз і частота трапляння видів деревно- чагарникової рослинності зелених насаджень Кривого Рогу [Електронний ресурс] / Н. С. Терлига, В. Д. Федоровський, Ю. С. Юхименко, О. В. Данильчук, Н. М. Данильчук, О.В. Лаптєва // Вісник Запорізького національного університету. Біологічні науки. - 2014. - № 1. - С. 200-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_bio_2014_1_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 620.812 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Коршиков І. І. 
Якість пилку Pinus pallasiana (Pinaceae) з насаджень екологічно безпечних і техногенно забруднених територій степової зони України [Електронний ресурс] / І. І. Коршиков, О. В. Лаптєва // Український ботанічний журнал. - 2014. - Т. 71, № 5. - С. 590-598. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2014_71_5_10
Изучены фертильность, жизнеспособность, морфометрическая вариабельность пыльцы, встречаемость ее аномалий и отклонений в росте пыльцевых трубок у деревьев Pinus pallasiana D. Don из биосферного заповедника "Аскания-Нова" и 3-х насаждений г. Кривого Рога, произрастающих в зонах выбросов металлургических производств, а также на железорудном отвале. Жизнеспособность пыльцы во всех насаждениях была высокой, изменяясь в пределах 81,6 - 87,2 %. Более всего растения насаждений отличались по доле аномальной пыльцы и отклонениям в росте пыльцевых трубок при проращивании ее на 15 %-ной сахарозе. У деревьев заповедника этих аномалий было, соответственно, 7,9 % и 3,2 %, а у растений 3-х насаждений г. Кривого Рога - 13,2 - 24,8 % и 9,1 - 47,1 %.
Попередній перегляд:   Завантажити - 261.173 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Лубенченко О. 
Організація обліку на підприємствах малого бізнесу та її вдосконалення [Електронний ресурс] / О. Лубенченко, О. Лаптєва // Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту. Сер. : Економіка і управління. - 2016. - Вип. 37. - С. 178-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpdetut_eiu_2016_37_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 496.919 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Голубченко В. Ф. 
Вміст важких металів у ґрунтах Одеської області [Електронний ресурс] / В. Ф. Голубченко, Е. В. Куліджанов, О. А. Лаптєва // Агроекологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_4_10
Висвітлено питання використання методів визначення і оцінювання вмісту в грунтах мікроелементів і важких металів за їх вилучення екстрагентами 1н HCl і ацетатно-амонійним буферним розчином з pH 4,8 під час агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення в Одеській області. Оцінка вмісту мікроелементів з використанням ацетатно-амонійного буфера засвідчила, що 41,6 % грунтів за вмістом міді і 11,5 % за вмістом кобальту відповідно характеризуються як дуже низько і низько забезпечені, а за вилучення 1н HCL ці показники були на рівні високозабезпечених. Рівень забруднення грунтів кадмієм підвищився у порівнянні з раніше визначеним у чорноземах звичайних, чорноземах південних, дернових і намитих грунтах. Встановлено, що зміни значень вмісту в грунтах мікроелементів і важких металів обумовлені інтерпретаціями методів визначення і оцінювання, а не фактичним станом грунтів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 130.086 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Юхименко Ю. С. 
Представники родини Oleaceae Hoffmans. et Link у зелених насадженнях міста Кривий Ріг [Електронний ресурс] / Ю. С. Юхименко, О. В. Лаптєва, Н. М. Данильчук, О. В. Данильчук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2017_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 275.723 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Лаптєва О. В. 
Еколого-біологічні показники представників роду Quercus L. у зелених насадженнях Кривого Рогу [Електронний ресурс] / О. В. Лаптєва // Інтродукція рослин. - 2018. - № 2. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_2_7
Мета роботи - вивчити основні біометричні та біолого-екологічні характеристики представників роду Quercus L. у зелених насадженнях Кривого Рогу і дендрарії Криворізького ботанічного саду ПАН України (КБС). Вивчено сучасний стан видів роду Quercus, які використовують в озелененні Кривого Рогу, і в колекції дендрарію КБС. Для визначення віку дерев вимірювали діаметр стовбура на рівні 1,3 м та їх висоту. Життєздатність оцінювали за 8-бальною шкалою Л. С. Савельєвої (1975), посухостійкість - за 6-бальною шкалою С. С. П'ятницького (1961), зимостійкість - за 5-бальною шкалою Т. А. Добровольського (1961), інтенсивність цвітіння та плодоношення - за 6-бальною шкалою А. Г. Головача (1980). Більшість інтродукованих видів роду Quercus у колекції КБС досягають розмірів, які відповідають їх віку. У дерев виявлено найвищий бал життєвості (VII - VIII). У паркових насадженнях Кривого Рогу виявлено дерева Q. robur L. віком від 7 до 200 років. Переважають дерева віком 30 - 40 років, висота яких становить 15 - 18 м, діаметр стовбура - 25 - 40 см. Життєвий стан більшості рослин відповідав VII та VIII балам, у деяких - V - VI балів. Представники роду Quercus добре розвинені, регулярно цвітуть та плодоносять, не вражені шкідниками і хворобами, окрім менш стійкого виду Q. robur. Висновки: у насадженнях парків і скверів Кривого Рогу рід Quercus представлений трьома видами та одним культиваром, в колекції КБС - 10 видами і одним культиваром. Більшість рослин мають гарний життєвий стан та високу декоративність. Перспективними для регіональної культури за сукупністю еколого-біологічних властивостей є такі екзоти: Q. castaneifolia C. A. Mey., Q. imbricaria Stev., Q. macranthera Fisch, et. Mey., які пройшли багаторічне інтродукційне випробування в КБС.
Попередній перегляд:   Завантажити - 146.463 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Юхименко Ю. С. 
Поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції в озелененні промислового регіону Правобережного степового Придніпров’я [Електронний ресурс] / Ю. С. Юхименко, Л. І. Бойко, І. І. Коршиков, О. В. Красноштан, Н. М. Данильчук, О. В. Лаптєва // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 67-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_9
Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 178.606 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Мазур А. Ю. 
Інтродукційний потенціал хвойних в мікроландшафтних дендрокомпозиціях Криворізького ботанічного саду НАН України [Електронний ресурс] / А. Ю. Мазур, І. І. Коршиков, Л. І. Бойко, Ю. С. Юхименко, О. В. Красноштан, Н. М. Данильчук, О. В. Лаптєва // ScienceRise. Biological science. - 2018. - № 1. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrb_2018_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 561.623 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського